Нерозмитнені автомобілі: чи можна їздити в Україні?

Останнім часом на дорогах України з’явилися тисячі автомобілів з іноземними номерами, в ЗМІ та на форумах широко обговорюється тема транзиту і тимчасового ввезення, а на авторинках можна зустріти пропозиції з продажу транспортних засобів з іноземними номерами. Інтернет рясніє порадами про те, як спілкуватися з співробітниками дорожньо-транспортної поліції в разі перевірки і оголошеннями про продаж автомобілів з іноземною реєстрацією «з повним пакетом документів». Але на зборах теж пишуть, і ставитися до рекомендацій «чорних» автодилерів або «фахівців» -теоретіков варто критично, тому що чинне законодавство хоча і передбачає можливість ввезення транспортного засобу в Україну в режимі транзиту або тимчасового ввезення, зовсім не передбачає, що це може зробити будь-який бажаючий і без будь-яких негативних наслідків для декларанта (тобто особи, яка ввозила авто через митницю) і фактичного користувача автомобіля (які можуть бути різними людьми).Євробляхи

В судах України з’являється все більше справ про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні митних правил, виявлених результаті перевірки митними органами за результатами запитів інспекторів дорожньо-транспортної поліції. Тому чутки про те, що незабаром буде створена єдина комп’ютерна база транспортних засобів, тимчасово ввезених в Україну з 2007 року, з метою виявлення порушення умов транзиту і тимчасового ввезення та притягнення до відповідальності винних осіб, цілком можуть бути правдою. У разі створення такої бази, інформація про порушення буде виявлятися комп’ютером автоматично, і вони будуть залучатися митними органами в порядку «живої черги», тому що ввезених автомобілів іноземної реєстрації вже дуже багато.

Слід пам’ятати, що один вид юридичної відповідальності не виключає іншого, тобто в разі декількох правопорушень один і той же чоловік може бути одночасно притягнутий до адміністративної, фінансової і навіть кримінальної відповідальності.

Які ж порушення фактично можуть бути інкриміновані користувачам іноземних транспортних засобів? Найчастіше говорять про порушення термінів транзиту (стаття 470 Митного кодексу України, штраф від 1700 до 8500 грн.) І тимчасового ввезення (стаття 481 Митного кодексу України, штраф від 850 до 17000 грн.). Мовляв, заплатив штраф і їдь потім все життя, адже згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Але судова практика України вже зараз говорить про те, що до винного в порушенні умов транзиту або тимчасового ввезення також можуть бути застосовані інші норми, наприклад, ч. 2 ст. 469 або ст. 485 Митного кодексу України.

Що стосується ч. 2 ст. 469 МК України, вона передбачає відповідальність за неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено або з товарами, які перебувають на тимчасовому зберіганні з митним контролем, в тому числі користування або розпорядженні ними без дозволу органу доходів і зборів, що тягне за собою штраф у розмірі 8500 грн. Однак в Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп / 2015 від 31.03.2015 р останній дав тлумачення, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч . 2 ст. 469 МК України. В тому числі, тому, що режим тимчасового ввезення взагалі не вказано в диспозиції даної правової норми. Тому на даний момент ч. 2 ст. 469 ТК навряд чи буде застосовуватися до порушників режиму тимчасового ввезення. Але це зовсім не означає, що їм не загрожує взагалі ніякої відповідальності, як це намагаються піднести деякі «фахівці».

Аналіз статті 485 Митного кодексу України свідчить про те, що це правопорушення характеризується прямим умислом, чітко визначеною метою порушника — неправомірно звільнитися від сплати митних платежів або зменшити їх розмір, проте спосіб вчинення таких дій є досить «розмитим»: «заяву в митній декларації неправдивих відомостей », або фактична« несплата митних платежів у строк, встановлений законом »або« інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів ». Під ці «інші дії» може підпадати і передача автомобіля іншій особі, і його використання в комерційних цілях, і відчуження за плату або безкоштовно, і навіть просто фактичний невивезення автомобіля по закінченню передбачених законом строків. Санкція даної статті передбачає штраф у розмірі 300% від несплачених платежів, до яких відноситься мито, акцизний податок і податок на додану вартість. Загальна сума цих платежів в будь-якому випадку буде дуже значною і багато разів перевищить вартість автомобіля. На даний момент в практиці судів вже є випадки залучення користувачів нерозмитнених автомобілів, ввезених в режимі тимчасового ввезення і переданих іншим особам, за цією статтею (наприклад, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 року по справі № 521/186/16-а ), і суми штрафів становлять сотні тисяч, а в інших випадках можуть досягти і мільйонів гривень.

Однак в результаті сплати санкцій в зазначеному розмірі ніхто не розмитнює авто, а тільки несе відповідальність за допущене правопорушення, оскільки згідно з ч. 2 ст. 464 МК України сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується покарання у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, за винятком випадків, передбачених цим кодексом . Щоб розмитнити авто, доведеться заплатити ще 100% (тобто, всього 400% вартості податків і зборів), і використовувати його на території України можна, тільки якщо воно буде відповідати стандарту Євро-5. Інакше людина не зможе зареєструвати його і отримати державні номери навіть після сплати всіх митних платежів.

Якщо не будуть застосовані спеціальні норми Митного кодексу, то людині, яка не сплатила передбачені законом податки і збори, фіскальний орган може нарахувати їх самостійно, і на підставі ст. 54 і 123 Податкового кодексу України вимагати оплати цих податків і штрафу в розмірі 25% від несплачених платежів. Оскільки норми Митного кодексу і Податкового кодексу України є тісно взаємопов’язаними.

Стаття 212 Кримінального кодексу України — умисне ухилення від сплати податків і зборів, швидше за все, буде нормальна автоматично в разі, якщо загальна сума несплачених платежів за розмитнення авто досягне рівнів, визначених цією статтею (тобто від 689 тис. Грн.). Відбуватиметься «автоматичне» порушення кримінальних проваджень за результатами складання протоколів про порушення митних правил або актів документальних невиїзних позапланових перевірок про несплату податків і збору за ввезення авто, яке порушило умови транзиту або тимчасового ввезення.

Злочин по ст. 201 Кримінального кодексу України, а саме контрабанда, не може бути інкриміновано в даному випадку нікому, тому що транспортні засоби не є предметом даного кримінального правопорушення.

Крім того, стаття 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатацію без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. Повторне протягом року вчинення будь-якого із зазначених порушень — тягне за собою накладення штрафу 255 грн. або громадські роботи від тридцяти до сорока годин, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Відповідальність за ст. 121 КУпАП може бути застосована до будь-якого водія нерозмитненого автомобіля, що знаходиться на території України більше 10 днів. Оскільки повторне правопорушення передбачає можливе оплатне вилучення транспортного засобу, а не його конфіскацію, а також прямо передбачає можливість незастосування цього додаткового стягнення, на практиці воно навряд чи буде застосовуватися.

Якщо співробітник дорожньо-транспортної поліції зупинив водія транспортного засобу з іноземними номерами і збирається викликати працівника митного органу для перевірки законності користування цим транспортним засобом і такий водій не на 100% впевнений в правильності оформлення всіх документів, бажано утриматися від надання будь-яких пояснень, особливо письмових. Тому що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності і все, що Ви скажете, може бути використано проти Вас. Поки працівник дорожньо-транспортної поліції викликає співробітника митного органу, Ви можете зателефонувати своєму адвокату, і в разі складання протоколу до приїзду останнього письмово вказати в ньому, що Ви просите застосувати Ваше конституційне право на правову допомогу і без свого захисника пояснення давати не будете.

Практичний досвід в сфері митних справ показує: якщо людина намагається самостійно вирішити свою проблему без допомоги кваліфікованого адвоката, зростають шанси на максимальне збільшення його відповідальності. Така людина, швидше за все, стане беззахисною жертвою правового механізму. Неправильно обрана тактика захисту може повністю усунути будь-які підстави скасування несприятливого рішення при його оскарження до вищестоящих органів, так як зміна правової позиції на наступних стадіях буде виглядати непереконливо. Тому щоб уникнути негативних наслідків звертатися за правовою допомогою потрібно вчасно.

  • вул.Кавказька, 3, оф.405, м.Рівне, 33013
  • +380974247506
  • Lawrivne@gmail.com
rl white

Copyright © 2014-2017 ТОВ «РІВНЕ ЛІГАЛ». Всі права захищені.